Архив метки: книга

Законный брак Элизабет Гилберт

Как заключаются браки? Конечно же, по любви! – легко ответите вы. А почему так много разводов? Куда же девается любовь? Тут уже ответа легкого не будет. Сложным вопросом, что такое брак, и как его сохранить, задалась и американская писательница Элизабет Гилберт в книге «Законный брак».

Законный брак Элизабет Гилберт Главной героиней этого социально-психологического исследования является сама автор. Она рассказывает читателю о личных переживаниях, сомнениях и метаниях, охвативших ее накануне свадьбы «дубль два». Первый брак потерпел фиаско, и Элизабет дико боится обжечься второй раз. Долгое время она даже думает, что «больше никогда и ни за что. Никаких законных отношений!» Героиня мучается угрызениями совести по поводу своей неудачи и не хочет снова причинить боль себе и партнеру.

Но жизнь вносит свои коррективы. Возлюбленному Элизабет, гражданину Бразилии, запрещен въезд в США. И решить проблему может только законный брак… Получить разрешение на который – тоже дело не двух минут. В итоге пара вынуждена скитаться по миру долгие месяцы, пока шевелит колесиками бюрократическая машина.

Все это время Элизабет размышляет и наблюдает. Посещая разные страны – в основном азиатские, она видит совершенно дикие глазу западного человека уклады. Так, например, в одной затерянной на карте стране мужчины и женщины практически всегда находятся отдельно друг от друга. Первые вместе охотятся, рыбачат, а вторые – занимаются бытом, детьми, беседуют по душам. И тем, и другим – хорошо, комфортно. Объединяет супругов только ночь. И никаких разбитых ожиданий. Никаких «ты меня не понимаешь, не помогаешь по хозяйству»… А между тем, самые частые причины дрязг в семьях европейского образца.

А в другом нищем азиатском государстве брак воспринимается, как экономический союз. Здесь на свадьбу дарят только деньги. В подписанных конвертиках. И молодые в первую брачную ночь заняты конспектированием подаренных сумм и фамилий дарителей. Чтобы знать, сколько кому из гостей выделить из семейного бюджета, когда те соберутся жениться. Плюс проценты. Такая себе специфическая система инвестирования. Но – работает!

Элизабет шокирована многим. Но она думает и делает выводы. Наблюдения помогают ей разобраться в себе и ответить на волнующие вопросы. Зачем нужен брак? Каким он должен быть?

Вдребезги разбиваются многие стереотипы, все раскладывается по полочкам… Она, наконец, понимает, чем отличается брак от просто близких отношений. Она находит то, что искала. Теперь ее книга помогает найти другим.

© Студия копирайтинга «Ямбус»

Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!

Сучасна українська книга

Досліджуючи літературний ринок країни, можна зробити ґрунтовні висновки щодо переживань та прагнень громадян, які її населяють.

Письменник, наче художник, малює словами, проте перед його поглядом постають не пейзажі чи портрети, а вивернуте нутро нації, її гола душа без прикрас та обману. Людські страхи, потаємні сподівання, відважні мрії – одвічні теми всіх часів. Проте література окремої країни має свої особливості, пов’язані з історичними подіями, що мали місце на її території.

Українська література  — це  патріотичний заклик до бою, кожен рядок її прози та поезії просякнутий болем гнобленого народу. І давні літописи, і радянські багатотомники населяють герої, вони мужньо протистоять ворожим силам, демонструючи відвагу, мудрість та розважливість.

Оскільки всі сили українські письменники зосереджували переважно на патріотичній літературі, маємо досить обмежену жанрову структуру. Лише на початку ХХ століття ситуація дещо змінюється. Головною течією, яку масово сповідують українські літератори, стає постмодернізм. У прозових творах нової демократичної та незалежної літератури значно поменшало пафосу, притаманного соцреалізму, натомість головною зброєю стає іронія.

На сторінках сучасної української книги здійснюється глибока переоцінка цінностей, розкриваються теми, заборонені у радянські часи. Наприклад, Василь Шкляр у романі «Залишенець. Чорний ворон» наважується підняти тему боротьби повстанців проти більшовиків в 1920-х роках. З’являються такі нові  жанри, як міський  роман, фантастичний роман, трилер, детектив. Письменники в новій для себе царині  орієнтуються на зарубіжний приклад. Відмінними особливостями сучасної книги також є опис колоритних українських звичаїв, унікальних пейзажів, а також широке використання діалектів та суржику.

Найбільш популярними на сьогодні є твори Марії Матіос, Юрія Андруховича, Люко Дашвар, Сергія Жадана, Андрія Куркова, Марини і Сергія Дяченків. Романи деяких авторів перекладено іншими мовами. Наприклад, «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко перекладено 11 мовами: англійською, німецькою, італійською, російською, польською, угорською, чеською, болгарською, шведською, румунською та голландською.

Засмучує відсутність підтримки та фінансування з боку держави, письменники змушені «потом і кров’ю» пробивати дорогу для своїх творінь. Відтак українські ЗМІ не рідко розповідають про скандали між сучасною літературною елітою, чи їх конфлікти з владою. Згадаємо, як Василь Шкляр попросив видати йому Шевченківську премію після відставки Дмитра Табачника, вдалий піар – хід допоміг розпродати новий роман автора за рекордний час.

В сучасній українській літературі багато неоднозначних — як позитивних, так і негативних явищ, а також багато наявних проблем, що потребують вирішення. Отже, будемо вирішувати.

© Студия копирайтинга «Ямбус»

Понравилась статья? Поделитесь с друзьями!