На захист Епікурейців

Сьогодні жодна освічена людина не буде сперечатися з тим, що сучасна філософія виникла завдяки старанням давньогрецьких мислителів. Хоча в більшості випадків погляди античних філософів були стихійними і часто наївними, саме вони заклали підґрунтя для розвитку не тільки філософії як такої, але й культури і науки.

Особливе місце в античному мисленні займає школа епікуреїзму на чолі із своїм засновником — філософом Епікуром (341 – 270 рр. до н. е.).

Епікур навчав про те, що насолода є основою всього найліпшого в житті. У зв’язку з цим чи можна сказати, що життя епікурейців було непристойне, без жодних принципів, що вони вдавалися до ганебних вчинків, постійно вишукуючи насолод? Для когось може видатися дивним, але Епікур не вчив своїх учнів вести таке життя! Філософ не обстоював ідеї пошуків негайного й короткочасного задоволення, яке триває аж до смерті. Навпаки, він вчив, що найліпший шлях до насолоди — це життя, у якому є місце розсудливості, відвазі, самовладанню і справедливості, оскільки згубні наслідки зловживання чим-небудь є перешкодою для щастя.

Епікур та його послідовники виявляли помірність щодо задоволення. Вони віддавали перевагу розумовим, інтелектуальним насолодам над тілесними чи матеріальними. Фізичне задоволення не було таким важливим для епікурейців, як їхні стосунки з людьми.

Щоб допомогти людям подолати страх перед божествами й смертю, Епікур навчав, що боги не цікавляться людством і не втручаються в людські справи. Він говорив, що «боги надто далекі від нас, аби робити нам добро чи зло». На думку філософа, всесвіт не було створено за допомогою певної вищої сили, а життя зародилося випадково, напевно, завдяки самозародженню і природному добору найбільш пристосованих. Через багато століть після епікурейців ця думка лягла в основу теорії еволюції і до наших днів є предметом гострих суперечок вчених всього світу.

Епікур також навчав, що після смерті життя повернути неможливо, тому людина повинна жити якомога щасливіше під час короткочасного перебування на землі. На відміну від багатьох тодішніх філософів, він заперечував безсмертя душі. Епікур вважав, що необов’язково вдаватися до гріха, натомість, треба тішитися сьогоденням, оскільки це все, що є.

На жаль, згодом погляди цього філософа почали трактувати неправильно, і тогочасне суспільство занурилося в неморальність, що має місце дотепер. Однак, як би там не було, Епікур постарався змінити мислення людей і внести свою частку в покращенні їхнього життя. Його недаремно вважають одним з найвидатніших філософів всіх часів.

© Студия копирайтинга “Ямбус”