Якось нам надіслали чернетку рукопису, який у видавництві повернули автору після першого ж раунду ознайомлення. Оскільки текст мав дуже специфічний стиль, ми не здивувалися, побачивши коментарі редактора, де буквально в кожному реченні пропонувалися синонімами та зміна конструкцій.
З нашої практики, покращувати читабельність рукопису – дуже розповсюджена ситуація. До нас звертаються багато авторів саме з таким завданням: адаптувати подачу під аудиторію, вирівняти тон чи уніфікувати терміни. Та найбільше проблем виникає саме з рукописами художніх творів.
Пропонуємо ознайомитися з нашим підходом до редагування рукописів та покроково пройтися по основним моментам. Сподіваємося, цей матеріал стане вам у пригоді.
З чого починається редагування рукопису
Одразу варто уточнити: під «редагуванням рукопису» мається на увазі доволі великий та багатоетапний пласт роботи. Це і неформальна консультативна допомога, що більше схожа на альфа та бета-рідинг, і вичитка помилок, і літературне редагування, що охоплює стилістику, сюжет, сцени, основних та другорядних персонажів.
Часто трапляється так, що історія надзвичайно цікава, проте рукопис повертається автору з категоричною відмовою. Інколи без жодних пояснень. Відповідь доволі проста: у редактора просто немає часу виправляти усі помилки і, не доходячи навіть до половини й не розуміючи, що сюжет надзвичайно цікавий, рукопис повертають.
Тож першим етапом завжди повинно йти ознайомлення з усім текстом – звичайне прочитання від початку і до кінця.
Три етапи редагування рукопису
Стикаючись із подібними ситуаціями, ми склали чек-лист правильного редагування книг, який дозволяє об’єктивно оцінити рукопис.
1. Ознайомлення, аналіз сюжету та арок героїв
На цьому етапі ми просто читаємо рукопис.
Знаючи весь сюжет, можна задати собі питання: Чи унікальна ця історія? Чи цікава вона? Чи обґрунтована назва рукопису? Наскільки непередбачено чи шаблонно діють герої? Наскільки точно автор передав їхню мотивацію? Чи відповідає подача історії вимогам жанру? До яких висновків автор підводить читача та чи є вони взагалі?
2. Структурне редагування
Цей етап присвячений логіці оповіді. Ми розглядаємо структуру та запитуємо самі себе: чи все зрозуміло та чи не залишилося якихось питань? Чи варто додати в рукопис довідкову інформацію? Чи можна видалити зайві описи та діалоги? Чи не заплутана послідовність подій?
3. Вичитка
Тільки тепер настає час для деталей: формулювання фраз, переходів між абзацами, покращення стилістики та виправлення орфографічних та пунктуаційних помилок.
На нашій практиці траплялося, що геніальна історія межувала з майже повною відсутністю розділових знаків, бо автор працював в дуже експресивному ритмі. З першого погляду здалося, що цей рукопис не вартий уваги, але це не так. В результаті після нашого редагування у автора вийшла чудова книжка у «Видавництві Старого Лева».
Чому важливо розділяти ці етапи
Цей триетапний алгоритм редагування рукописів використовують провідні редактори художньої літератури, адаптуючи його до специфіки того чи іншого жанру. Найголовніша його перевага – це розуміння всієї історії та особливостей сюжету від початку до кінця без відволікання на редагування.
В цьому й полягає головна проблема сучасних видавництв: зазвичай, знайомлячись із рукописом, редактор в першу чергу дивиться на помилки. Якщо їх багато, рукопис повертають, навіть не рецензуючи його.
Крім того, ця стратегія дозволяє запобігти зайвій роботі. Етапи розташовані не за важливістю (усі вони критичні), а за доцільністю: якщо історія все ж виявиться нецікавою, сенсу в редагуванні не буде, тож розпочинати саме з нього не варто – спочатку треба допрацювати зміст та подачу.
Інша, менш очевидна причина: фокусуючись на дрібницях, легко пропустити фундаментальні проблеми рукопису. Тож спочатку прочитання, і лише потім – редагування. Використання цієї системи дозволило нам суттєво покращило якість редагування рукописів й допомогти авторам створити дійсно цікаву історію та видати її.
