Копірайт і копілефт – що відбувається з авторським правом

Автор: Юлиан Клицаков в Неформат от 19 Грудня 2019

В копірайті діє дуже простий принцип: «Якщо ти не можеш захистити те, що тобі належить – значить, це тобі не належить».

У США копірайт як індустрія відіграє величезну роль в економіці. Міністерство торгівлі США розцінює, що на економічні галузі, які займаються захистом своїх прав на вироби, використовуючи копірайт, доводиться не менше 5 % внутрішнього валового продукту країни. Вони є найуспішнішим «підприємством» по експорту статей, приносячи великий прибуток за рахунок ведення торгівлі за межами Штатів.

Нові робочі місця в копірайтерській індустрії з’являються величезними темпами, рази в три швидше, ніж це відбувається в інших галузях економіки США. Джек Валенті, який очолює Асоціацію кіновиробників Америки й є одним з відоміших захисників правил по поводженню з авторськими правами, заявляє, що постійне порушення копірайту щороку приносить збиток кіновиробникам США на суму не менше, ніж у 3 млрд доларів. Консалтингова фірма Viant надає дані, по яких видно, що щодня нелегально через Інтернет викачується близько 350 тис. кінострічок.

Копірайт (copyright – «право на відтворення») являє собою форму, згідно якої відбувається захист інтелектуальної власності.

Права на копірайт не отримуються за відомою схемою, яку використовують при отриманні патенту. Процес по оформленню патенту, досить складний і дуже трудомісткий. На противагу йому, згідно з «Законом про копірайт» в Америці, він з’являється відразу ж після того, як закінчилася робота над авторським твором, незалежно, коли і де її опублікували і чи відбулася взагалі публікація, а також чи зареєстрував автор права на своє творіння.

Та все ж «Управління США у справах копірайту» надає послуги з реєстрації авторських творів, і у разі розгляду на суді буде обґрунтована законність на права по володінню інтелектуальною власністю. А взагалі, дозволів ніяких і не потрібно, щоб автор міг почати використати значок копірайту – ©, для захисту свого творіння, будь то література, музика, хореографія, архітектура, фотографія, гра, програма чи щось інше, що завгодно в творчому сенсі. Твір і/або будь-яка з його частин, яка захищена авторським правом, не може використовуватися без дозволу власника. Проте копірайтом не можуть захищатися ідеї, процедури, процеси та принципи. Наприклад, заборона використовувати ту або іншу ідею може виключити її з людського надбання й зробити взагалі неможливим створення нових і оригінальних робот на її основі.

IPWatchdog, консалтингова організація, демонструє цей принцип на наступному прикладі: роман про велику вітчизняну війну копірайтом може бути і захищений, а ось сама ідея написати нові романи на цю ж тему захищатися копірайтом ніяк не може. У законі вказано, що захищені копірайтом твори можна використовувати для критики або коментарів, в цілях навчання або викладання, і також в наукових дослідженнях. Але у будь-якому випадку твір має бути використаний «чесно» і з виконанням ряду правил.

Широко відомими є такі: джерело з коректним посиланням на нього і пряме цитування оригінального тексту не більші, ніж два абзаци.

Курйози з копірайтом

Часто права на копірайт призводять до малоприємних парадоксів. Наприклад, група The Verve при записі однієї зі своїх композицій використала музику Rolling Stones – монстра року. Учасники групи The Verve навіть і не приховували цього, але все ж були вимушені перераховувати стовідсоткові гонорари, отримані за використання цього хіта.

Ще один приклад з історії маловідомих композиторів, яким роками доводиться відстоювати свої права на відомі всьому світу шлягери, такі як Makarena і Lambada. Ще один, зовсім «убивчий» приклад – звукозаписна компанія вирішила стягнути авторські відрахування з бойскаутів, за виконання ними пісень, права на які належать цій компанії.

А ось ще, правовласники відомого роману «Віднесені вітром» (Маргарет Мітчел) заборонили публікувати роман «І забрав їх вітер», що описує історію Скарлетт  О’Хара так, як це бачили чорношкірі раби. Заборона ж ґрунтувалася на тому, що в творі використовувалися персонажі й сюжетні лінії, які створила Мітчел. Маловідомі літературні діячі подають до суду позови, звинувачуючи творців популярніших романів в тому, що ті, нібито, свої сюжети насправді викрали з їх творів.

Подібні спори періодично виникають і серед софтверних компаній. Наприклад, у 1990-х роках компанія Microsoft виплатила компанії Apple досить пристойну компенсацію за частково використані ідеї Apple, які застосовувалися при створенні операційної платформи Windows.

Чи допомагає значок копірайту?

Фактично, ніхто з авторів не може бути повністю впевнений, що створений ними твір не може вважатися плагіатом, адже щось подібне могло вже бути створене ще пару десятиліть тому. Причина поміщена в тривалість терміну на дію копірайту.

Законодавством США було продекларовано про збереження прав на копірайт до 14 років, але вони можуть піддаватися продовженню до нескінченності. Професор Лоренс Лессіг (юридичний факультет Стенфордського університету), який написав книгу «Майбутнє ідей», підрахував, що за останні 40 років Конгрес США 11 разів подовжував терміни на дію копірайту. Коли продовження сталося останній раз в 1998 році (закон «Copyright Term Extension Act»), прийняли наступне формулювання: права на створені автором твори зберігатимуться за ним усе його життя, плюс ще 70 років. Але це означає, що автоматично величезні інформаційні масиви знову стають недоступні для суспільства. У суді було оспорено це рішення Конгресу, але вже в 2003 році Верховним судом США була підтверджена його правомочність.

А тепер про копілефт

Лессіг очолив групу американських інтелектуалів, які створили неформальний рух умовно названий «Copy Left». У цій назві полягає аж потрійний сенс. Слово «копірайт» можна дослівно перевести як «Права копія», тоді Copy Left буде – «Ліва копія». Окрім цього, назву можна перевести і як «Забути копію». Спочатку таке вираження використовувалося програмістами. Воно означало, що частина ними написаного програмного коду може вільно використовуватися усіма бажаючими.

Як вважають прибічники Лессіга, автори, які захищають свої права на створені ними твори, цілком можуть за 14 років компенсувати повністю (з плюсом) свої трудовитрати. А ось головні захисники максимального продовження по термінах на дію копірайту – це в основному спадкоємці авторів і компанії, що бажають володіти авторською спадщиною.

Лессінг зі своїми послідовниками сходиться на думці, що прагнення якомога довше зберігати права на використання твору, з точки зору матеріальної сторони – цілком з’ясовне, а ось те, що від цього може страждати усе людство – недопустимо.

Copy Left вважає досить божевільним, щоб закривати доступ до творів, після створення яких пішло декілька десятиліть. Адже відома безліч випадків, коли порушення копірайту не раз призводило до створення нових творчих успіхів. Якби так жорстко дотримувався закон про авторські права, то цього б не сталося. Наприклад, національному гімну США, музику якого написав маловідомий британський композитор. Чи приклад мишеняти Міккі-Мауса: художник Уолт Дісней, створюючи перший мультиплікаційний фільм про нього під назвою «Пароплавчик Віллі», в якості сюжетної основи використав матеріали з фільму Бастера Кітона – «Пароплав Біл». За збігом обставин, рішенням Конгресу від 1998 року, вийшло так, що компанії Walt Disney продовжили терміни дії на володіння правами на Міккі-Мауса…

Науковий співробітник Джеймс Глассман (Інститут американського підприємництва) вважає, що захист інтелектуальної власності перетворився на проблему для технологічної революції, й дорога до свободи стає дорогою до рабства. Твори, патенти й торгові марки, число яких збільшується щодня, також потребуватимуть свого захисту.

Зараз мисливців на чужу інтелектуальну власність не стримують державні кордони, вони можуть діяти з різних країн і континентів. З цього виходить, що власники авторських прав будуть неминуче вимушені збільшувати витрати на відстежування і боротьбу із подібними порушеннями. Врешті-решт власники копірайту поступово перетворюватимуться на рабів своєї власності, коли левова частка їх зусиль йтиме не на створення чогось нового, а на постійний контроль й дії із захисту старого.

Прибічники позбавлення від диктаторського копірайту заявляють, що закон авторських прав весь світ робить не вільним, і дух творчості – знищується. Член ради Міріам Нісбет (Американська бібліотечна асоціація) вважає, що зовсім скоро, в найближчому майбутньому, буде неможливим застосування чужих текстів і навіть цитат при створенні нових творів, наприклад, якщо вони використовуються в шкільних творах або рефератах.  Якщо з ефективністю здійснюватиме контроль над тим, як суспільство буде розпоряджається власністю правовласників, тоді теоретично виходить, що автори можуть вимагати плату, наприклад коли декілька абзаців, написаних ними, передруковуються в чужій книзі.

Джонатан Циттран (відомий юрист і засновник дослідницького центру Berkman Center for Internet and Society) саме тому вважає дії, що проводяться американськими законодавцями «неконституційними і фанатичними». Роберт Бойнтон, який опублікував в журналі The New York Times Magazine досить красномовну статтю під назвою «Тиранія копірайту», приходить до висновку, що єдиний достовірно вільний простір, де повною мірою не діють закони захисту копірайту – це Інтернет.

Незважаючи на це, тотальна свобода всесвітньої мережі плавно й неминуче добігає кінця. Кіновиробниками й звукозаписними компаніями в останні роки по повній використовуються програми, які дозволяють виявляти користувачів в мережі, хто нелегально викачує кіно і/або музику. До того ж за допомогою існуючого програмного забезпечення можна знаходити в мережі частини текстів, скопійовані з іншого джерела.  Подібними програмами (наприклад, Advego, WCopyfinder чи iThenticate) користуються багато юридичних фірм, що захищають інтереси журналістів і письменників. Вже з’явилися сайти, що пропонують творцеві тексту, розміщеного в Інтернет, його зареєструвати й після відстежувати, чи не сталося розкрадання іншими інтернетчиками слів, що йому належать…

Що буде далі – побачимо.

© Студія копірайтингу «Ямбус»

Замовити копірайтинг
На вигідних умовах

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *