Переклад сайту, або Все буде українською

25 квітня Верховна Рада України схвалила законопроект про українську мову. Говорити про нього почали ще в 2018 році, вносили безліч правок і відправляли на доопрацювання – в цілому було внесено більше двох тисяч правок, і ось 25 квітня 2019 року закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” підтримали депутати.

Тепер чиновники, адміністратори, касири в магазинах і обслуговуючий персонал повинні говорити тільки на українською. Комп’ютерні програми та додатки також повинні бути локалізовані. Але найголовніше – українська тепер вважатиметься обов’язковою для оформлення сайтів, і за умовчанням саме українська версія повинна вантажитися першою.

Ухвалення закону про мову викликало значний резонанс, адже це сильно позначиться на бізнесі.

У чому суть закону про мову?

Якщо у вас є веб-сайт, то у нього має бути українська версія

Якщо коротко, то закон спрямований на підвищення значення державної мови. Кожен громадянин України або той, хто претендує на отримання українського громадянства, зобов’язана знати державну мову. Тепер це поширюється і на бізнес, сферу послуг і продажу.

Приміром, якщо у вас є інтернет-магазин, то у нього має бути українська версія. Пропонуєте послуги – ваш сайт має бути перекладений на українську.

Як це позначиться на бізнесі?

Більшість норм цього закону пов’язана з підприємницькою діяльністю. Додатки та програми, опис товарів та їх маркірування, пропозиція послуг, корпоративні сайти, сайти-візитки й офіційні сторінки компаній в соціальних мережах – все тепер має бути на українській. Онлайн-підтримка інтернет-магазинів також повинна здійснюватися тільки на державній мові. На ній же повинні робитися усі розсилки й email-сповіщення, що підтверджують купівлю.

У разі ведення міжнародної діяльності дозволені й інші мовні версії сайтів, але кількість контенту на українській має бути не меншою, ніж на будь-якій іншій мові.

Що буде, якщо не перекладати сайт на українську?

Для перекладу контенту українською мовою бізнесу надали майже півтора роки. При цьому в законі про мову чітко прописані штрафні механізми, якщо змін на сайті не буде. При першому порушенні підприємство просто попередять. При повторному вже доведеться заплатити штраф, а це цілих 6 800 гривень. Друковані видання платитимуть більше – до 8 500 гривень. Для великих компаній це дрібниця, а ось для малого бізнесу такий штраф буде неприємним.

Є ще один нюанс: українізація текстового контенту, особливо якщо він напрацьовувався роками, може стати справжньою проблемою, адже послуги перекладача виллються в копієчку. В середньому перекладачеві доведеться заплатити 20–30 гривень за кожну тисячу знаків або використати автоматичні перекладачі й додатково вичитувати текст на помилки.

Також не зовсім зрозуміло, як саме функціонуватиме штрафний механізм. На скаргу користувача про відсутність на сайті інформації українською мовою сайт можуть закрити, а можуть і не закрити. Проблема в тому, що, згідно з законом “Про захист прав споживачів”, дозволено тимчасове припинення роботи сайту, а ось згідно із законом “Про мову” це вважатиметься порушенням.

Поживемо – побачимо. Засмучує тільки одне: усе це неодмінно позначиться на пошуковому трафіку.

© Студія копірайтингу “Ямбус”