Внутрішній PR – інструмент для взаєморозуміння

Складно представити компанію без засобів власної внутрішньої комунікації – від закритих чатів у соц. мережах і месенджерах до внутрішніх корпоративних сайтів і спеціалізованих програм «під ключ», що поєднують і планувальник, і засіб обміну інформацією. При цьому власники платять чималі гроші маркетологам й PR спеціалістам для просування, популяризації та підвищення іміджу компанії або бренду у світі.

Але ж як бути з внутрішніми комунікаціями?

Що стосується внутрішнього клієнта – власних співробітників, то на них часто просто бракує часу. Саме тут і починається найцікавіше.

Найбільш лояльні співробітники (ті, потреби яких компанія змогла задовольнити) самотужки придумують оптимальні для копанні орієнтири й, ґрунтуючись на них, приймають рішення – особливо в ситуаціях, коли немає можливості порадитися з керівником. На свій страх і ризик. Ну а ті, хто приходять просто за зарплатою, вважають за краще взагалі не приймати жодних рішень, щоб у разі чого не покарали.

При цьому, варто лише почати використовувати засоби внутрішніх комунікацій не лише для постановки завдань і контролю їх виконання, але й для побудови повноцінного діалогу із співробітниками – їх залученість у розвиток компанії значно зростає.

Для чого потрібен внутрішній PR

Чи ставили ви питання, звідки та як ваші співробітники отримують інформацію про вас, компанію, її плани на найближче майбутнє й далекі перспективи, якщо такі є, звичайно? І чи треба це взагалі?

В цілому можна виділити три канали комунікацій:

• Статутні документи і внутрішня документація, що регулює роботу співробітників, офіційне листування між підрозділами й інше.
• Офіційні комунікаційні канали – наприклад, сайт компанії, внутрішній форум, корпоративний месенджер або пошта, що використовується для підтримки робочого процесу й є частиною корпоративної культури.
• Неофіційні канали, що грають роль дарк-нету й використовуються для передачі неофіційної й не підтвердженої інформації. Простіше кажучи – чуток, іноді правдивих, іноді – ні.

Через офіційні канали зв’язку відображаються цілі й завдання, які ставить керівництво компанії. Це спосіб трансляції принципів корпоративної культури, офіційна думка керівництва на ті або інші події, пов’язані з життєдіяльністю компанії.

Подібні комунікаційні канали як правило використовуються для вирішення поточних, оперативних завдань. Що ж до неофіційних каналів – керівництву треба про них знати, аналізувати наявну там інформацію, але при цьому не управляти та не контролювати їх. Це відмінний спосіб дізнатися, чим «дихає» колектив, щоб потім реагувати й коригувати те, що відбувається (через традиційні та офіційні канали зв’язку).

Не дозволяйте підлеглим вирішувати замість вас!

Напевно, знайдуться такі керівники, які вважають, що досить давати вказівки підлеглим, «нарізати» завдання в області їх компетенції – й нехай виконують. Звичайно ж, навіщо витрачати дорогоцінний час на роз’яснення, що, як і навіщо! При цьому, чим більше завдань постало перед керівником, тим більше він вимушений делегувати їх підлеглим, а ті в свою чергу приймають рішення на свій страх і ризик і – звичайно ж, роблять помилки, адже незнання кінцевого результату веде до непередбачуваних наслідків.

Чи не простіше заздалегідь позначити орієнтири й дати дороговказну зірку співробітникам?

Знання офіційної позиції дає розуміння, що робити

Та все вони знають – скаже керівник і буде частково правий.

На першій співбесіді при прийнятті на роботу, на планерках і робочих зустрічах, на корпоративних заходах і в повсякденному спілкуванні загалом і частково озвучуються цілі й завдання, що стоять перед компанією. Але по суті: усе, що говорилося на співбесіді, вже давно забуто разом із райдужними перспективами, які так вабили й через які й було прийнято рішення працювати саме тут.

На робочих зустрічах цілі й завдання компанії постійно коригуються під поточні потреби, й тепер вони більше схожі на «стій там – йди сюди», довіра до них, звичайно ж, падає. Все, що говориться на офіційних вечірках або «парадах» більше сприймається як гасла й без належної підтримки випаровується, як бульбашки шампанського, нехай навіть найдорожчого.

Співробітники в темі про ваші цілі й рішення, ви в темі про їх дії

Розкажіть співробітникам про свої надії та плани. Можливо, слід пояснити ті чи інші рішення компанії, що викликали нерозуміння у підлеглих. Чи ті, які були прийняті занадто несподівано й суперечать попереднім висловлюванням.

Дізнайтеся їх бачення ситуації й які б рішення приймали вони і чому. Обов’язково підтримуйте діалог, адже двосторонні комунікації – це запорука взаєморозуміння. Вірте й піклуйтеся про своїх співробітників, і тоді вони віритимуть у вас і вашу компанію!

© Студія копірайтингу «Ямбус»